Торгівля людьми на сьогодні досягла грандіозних масштабів свого поширення, що змушує говорити про неї, як про глобальну проблему ХХІ ст. і заслуговує на особливу увагу. Проблема суттєво впливає на життя людей, стабільність у світі та викликає все більше занепокоєння міжнародної спільноти.Це новий виклик, який поставила перед людством глобалізація. Міжнародні організації та уряди країн активно працюють над створенням програм, політики, нових законів та механізмів, спрямованих на протидію цьому явищу.
Голова Представництва Міжнародної Організації з Міграції в Україні Ан Нгуєн проаналізував ситуацію торгівлі людьми в Україні. Резюме даного аналізу - ключовим викликом у боротьбі з торгівлею людьми у країні є брак розуміння та стереотипи щодо торгівлі людьми.
Основні тези-зауваження доповіді Державного Департаменту США щодо державної політики у сфері торгівлі людьми:
- Уряд України не повною мірою виконує мінімальні стандарти щодо ліквідації торгівлі людьми, однак докладає до цього значних зусиль (активізація розслідувань, більш ніж удвічі збільшення кількості засуджених торговців людьми, розслідування більшої кількості випадків трудової експлуатації);
- підготовка проекту закону про скасування оплати послуг по працевлаштуванню та встановлення офіційного статусу більшій кількості жертв торгівлі людьми, яких засуджено за кордоном за злочини, до яких їх змушували трафікери;
- суди повільно розглядають справи, ситуацію погіршує хронічна недоукомплектованість судів;
- було винесено багато умовних покарань, що, ймовірно, посилювалося корупцією, в результаті чого більшість засуджених торговців людьми уникли тюремного ув'язнення;
- мораторій на проведення перевірок державною інспекцією з питань праці продовжує стримувати розслідування правоохоронців у справах по торгівлі людьми;
- міжнародні організації продовжують ідентифікувати набагато більше жертв торгівлі людьми, ніж уряд, тим самим вказуючи на неадекватні зусилля держави щодо ідентифікації жертв торгівлі людьми та постійну відсутність довіри до спроможності держави захистити постраждалих.
У зв'язку з цим нагальними заходами щодо покращення ситуації торгівлі людьми в Україні є:
- застосовувати до визнаних винними торговців людьми, пропорційного вчиненим злочинам покарання у вигляді тюремного ув'язнення, що має стримуючий вплив;
- рішуче розслідувати правопорушення торгівлі людьми та притягати до відповідальності винних, в тому числі, державних службовців, причетних до злочинів торгівлі людьми;
- збільшити кількість осіб, яким офіційно встановлено статус постраждалих від торгівлі людьми і гарантувати їм забезпечення всіх прав, відповідно до законодавства про протидію торгівлі людьми;
- внести зміни до порядку надання статусу жертви з метою полегшення процесу самоідентифікації жертв та надання інформації про травматичний досвід;
- правоохоронцям збільшити кількість розслідувань стосовно компаній з працевлаштування, задіяних у шахрайських оборудках.
- активізувати навчання для державних чиновників з питань ідентифікації жертв, зокрема проведення активної перевірки на предмет торгівлі людьми з метою трудової експлуатації та перевірок вразливих груп населення, таких як жінки, які займаються проституцією, діти, що стали жертвами сексуальної експлуатації, іноземних трудові мігранти та внутрішньо переміщені особи;
- прийняти законодавство для посилення захисту іноземних громадян, які стали жертвами торгівлі людьми.
«Державі є над чим працювати, основні вектори своє діяльності слід направити на створення безпосередньо ґрунтовної законодавчої бази, а також на формування правильних стереотипів суспільства та влади щодо даної проблеми.
Сучасне рабство – це міжнародний злочин, який вражає усі нації, та впливає на людей усіх рівнів достатку. Істина полягає в тому, що без усвідомлення проблеми, її важко подолати» - підсумувала Керівниця юридичного супроводу Благодійного фонду «Джерело Відродження» Тетяна Подлєсна
